Skip to main content

ОЧІ ПАМ’ЯТІ

Очі блудного пса
посивіли від років і бруду…
Там, де дім був колись,
вже давно і нікого нема
– лиш огризки від яблук
з чужого саду.
Можна легко забути себе.
Молодого.
І риму.
Але там нас нема.
Що минуло, на жаль, –
невловиме.
Можна бути собою
і забути усе.
Лиш нікого
ніколи
не зрадиш.
Кров рукою з обличчя
згребеш до пуття,
наче слово іще не пророче.
Репнув світ у колисці життя
на іуд і пророків…
А вона – наче тінь,
мов маяк
зирить знову суворо ув очі.
Та ніколи не гасне свіча.
Час відлічує миті,
хвилини
і роки.
То ж ніколи не бійся свічад,
бо свічада, як завжди, в омані,
і прагнуть обману.
Бо горить, не погасне свіча,
бо за нею – наступна свіча
прокладає нам шлях
крізь тумани.

(Всего 106 просмотров, 1 сегодня просмотров)
10

12 комментария к “ОЧІ ПАМ’ЯТІ”

  1. Труднее всего остаться человеком, когда для этого, казалось бы, не остается возможностей. В жизни можно ожидать всего, но всегда надо помнить, что Брут первым всадил нож в Цезаря.
    – И ты, Брут…
    Почти как:
    – И ты, друг…
    Каждый платит свою цену.
    За предательство – тоже.
    И не спасают глаза блудных детей.

    2
    1. Андре, мені приємно, що ви так високо поцінували мій вірш. І не тільки поцінували, а й дуже точно і влучно охарактеризували його. Дозвольте все-таки подякувати вам за такі щирі і добрі слова.

      0
  2. Дякую за Ваші чудові вірши – вони не тілько дуже подобаються, але і викликають міцні емоції.
    Від цього глибокого віршу навіть сльози на очах.
    Дякую, що публікуєте свої творіння, звісно 10+++++

    3
    1. Я дуже вдячний Вам, Айріні, за Ваші щирі і емоційні коментарі. Мені вкрай приємно читати Ваші відгуки, які стимулюють до написання нових творів. У мене є поки що чотири рядки, які, сподіваюся, Вам сподобаються:
      Трамвай котився весело в минуле,
      на поворотах злякано скрипів,
      минаючи важкі старезні мури,
      будинки, вежі, бари, скрипалів…
      Хочу створити невелику поему про Львів моїх студентських років.

      2
  3. Я до цих рядків підбираюся не один день. Відчуваю, що треба заскочити у місто Лева, аби відчути смак старого граду і своєї молодості – давно не був. Дякую за Ваші побажання. Саме тому і захотілося туди, де нас, на жаль, немає.

    1
  4. Відобразилася емоджі в масці. Все класно, як попередження.
    Згоден подібна ситуація у світі вже виникала – холера, чума, бубновий (якщо не помиляюсь) тиф.
    В усякому разі – і це найголовніше – класична медицина в тупику.
    Я редагую журнал апітерапевтів “Доктор Бджілка”. У нас друкується, без перебільшення, весь світ. Вони обережно ставляться до своїх рекомендацій, але звертають увагу, що від короновірусу не помер ЖОДЕН пасічник.
    Апітерапевти – лікарі за освітою і фахом, але, крім класичних ліків вони використовують для лікування і продукти бджільництва. Електронна адреса (якщо память не підводить): DocBee.com

    2

Добавить комментарий

Сайт эротических рассказов и книг